Нікіта Кадан (1982, Київ) – український художник, який живе та працює в Києві. Користується у своїй роботі різними медіа, включаючи інсталяцію, скульптуру, живопис та колаж.

У 2007 році Кадан закінчив Національну академію образотворчого мистецтва і архітектури, відділення монументального живопису. Активно бере участь у житті творчоі групи Р.Е.П (Революційний Експериментальний Простір), яка виникла під час Помаранчевої Революції в Києві у 2004 році. Крім того, з 2008 року є учасником кураторської групи «Худрада».

З 2016 року входить до редакції інтернет-видання мистецького та соціального журналу «Простори».

Кадан представляв Україну на Венеціанській бієнале у 2015 році. У 2019 році був куратором циклу виставок «Жести ставлення» у Кмитівському музеї образотворчого мистецтва імені Й. Д. Буханчука. Він також отримав кілька нагород: Першу премію PinchukArtCentre у 2011 році, спеціальну премію Future Generation Art Prize у 2014 році та премію імені Казимира Малевича у 2016 році. В решті-решт, він також став лауреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка у 2022 році.

Нікіта Кадан – один із українських художників, які з’явилися на мистецькій сцені на хвилі Помаранчевої революції. Значною мірою цей історичний момент визначив його мистецьку практику — це практика, в якій важливими складовими є рефлексія власної позиції в суспільно-політичному середовищі, залучення до суспільних процесів та усвідомлення власної політичної та історичної відповідальності. На відміну від попереднього покоління митців, які здебільшого були орієнтовані на естетизацію підсвідомого, творчість Кадана апелює до свідомої позиції громадянина в суспільстві та спонукає до активних дій. Ядро його творчості має соціально-критичне спрямування, здебільшого зосереджене на негативних явищах, іноді присвячене переосмисленню минулого країни. Таким чином, він розглядає роль митця не як естета і споглядальника, а як ініціатора суспільно корисних перетворень у різних сферах.

Зараз його роботи зберігаються в колекціях Мюнхенської пінакотеки (Pinakothek der Moderne), Музею сучасного мистецтва M HKA в Антверпені, Музею сучасного мистецтва MUMOK у Відні, Національного художнього музею України в Києві, Kontakt Collection (Відень) та Art Collection Telekom (Бонн) та Центрі Жоржа Помпіду (Париж, Франція).