Протягом трьох останніх років свого життя, у 2010-2013 роках, американський митець Алан Секула працював над реалізацією задуму музейної колекції, яка мала служити доповненням до його серії «Корабель дурнів». Проєкт, що отримав назву «Музей докерів» – це величезне зібрання придбаних митцем (переважно в інтернеті) різноманітних об’єктів, зображень, листівок і графічних робіт. Експозиція «Музею докерів» мала показувати світ з точки зору портового робітника – ланки, що об’єднує сушу та море. Митець присвятив цю роботу солідарності портових робітників в історичній перспективі та в сучасному світі. Спочатку Секула мав намір збирати експонати, не класифікуючи й не документуючи їх, натомість зосередившись на потенціалі «простих» речей та зв’язків, які вони утворюють. Пізніше він розподілив колекцію по темах, які стали своєрідними відділами його авторського музею. Так, наприклад, у ньому є великий Відділ атомної бомби, оскільки докери були серед жертв перших в історії атомних бомбардувань у двох японських портових містах. А є відділ, що містить лише один експонат, і це Відділ людського хребта. «Макет хребта людини в натуральний розмір з кабінету мануального терапевта», який ілюструє стиснення хребців, перетворюється на збірний образ, що символізує тяжку працю.

Кожна велика історична подія, така як війна, залишає по собі різноманітні артефакти. Деякі з них потім опиняються в музеях, а деякі – в серцях, спогадах і домівках людей. Людське тіло саме перетворюється на пам’ять, стає свідком зламів, що змінюють як історію світу, так і особисті історії окремих людей.