Марлен Дюма самотужки збирає та реставрує старі фотографії та кіноплівки, які потім використовує при створенні своїх робіт. Точно вказати, як народилась ідея цього твору, неможливо, оскільки задум художниці можна оцінювати лише виходячи з її робіт. Назва роботи, стиль її виконання та кольорова гама наводять на враження, що тут зображено емоційно забарвлену подію, та ми не знаємо точно, яка це подія. У цій картині, як і в багатьох інших, Дюма залишає широкий простір для інтерпретації.

В контексті сучасної України, «Жертвопринесення» можна трактувати як зображення українських жінок, особливо вразливих в умовах агресії.