Отобонґ Нканґа створила гобелен «Нескінченний врожай» для своєї виставки «Синці та сяйво», що проходила в Музеї сучасного мистецтва в Антверпені. Основою для нього стали збільшені та скомпоновані малюнки мисткині. У цій роботі вона міркує про природні багатства землі та їх експлуатацію в глобалізованому світі попиту і пропозиції. Нканґа прагне розкрити сутність відносин між природою, людьми та працею. При цьому вона не лише критикує наявний стан речей, а й пропонує підходи до осмислення проблем сучасності. Наприклад, мисткиня досліджує можливість реінтерпретації закинутих кар’єрів у якості своєрідних пам’ятників земним надрам. Може здатися, що зображення на гобелені відсилає до естетики сюрреалізму, та воно принципово відрізняється за змістом: людське тіло тут представлено як частину світової екосистеми.

В наш час втручання людства у довкілля несе величезну шкоду навіть у порівняно мирні часи. Війни також стають складовою екосистеми, прямо й опосередковано впливаючи на економіку та екологію в усьому світі.