З початку війни, яку Росія розв’язала проти України, слово «паляниця» набуло ролі символу, оскільки російські окупанти не здатні правильно його вимовляти. Так воно стало шиболетом, що дозволяє безпомилково відрізнити друга від ворога.

Окрім регулярних військ, Росія ще напередодні вторгнення направила в українські міста диверсійні групи. Диверсантам було надано завдання шпигувати, повідомляти ворога про місця розміщення наших збройних сил, про розташування блокпостів та об’єктів інфраструктури. Вони також залишали розпізнавальні знаки, щоб допомагати у навігації ворожій авіації та десантним військам тощо. Ці люди пересувалися містом у цивільному, але були озброєні.

Паляниці Жанни Кадирової виготовлені з річкового каміння, що знайдене у річках Карпат. На початку другого тижня війни, Жанна зі своїм чоловіком та співавтором Денисом Рубаном переміщується з Києва до Карпатського регіону, де запускає проєкт, натхнений місцевою природою.

100% грошей, отриманих за ці роботи, мисткиня передає волонтерським організаціям та друзям, які залишилися в Києві та вступили до лав військ Територіальної Оборони.