«Будиночок велетнів» – це комбінований об’єкт, своєрідний архітектурний колаж. Він складається з житлового вагончика для будівельників зразка 1970-х років (такі вагончики й досі використовуються в Україні) та моделі геометричного фасаду, яка відсилає до радянської модерністської архітектури того ж періоду. На вікні вагончика встановлено типово радянську захисну решітку, форма якої імітує сонячне проміння. Цей елемент, дуже характерний для пострадянського міського простору, часто зустрічається в роботах Нікіти Кадана. Він символізує напругу між утисками та мріями, між убогим повсякденням і утопічними горизонтами. Інсталяцію доповнюють вирізки з радянських газет, які підкреслюють зміну соціальної ролі та образу робітника в новому капіталістичному середовищі сучасної України. З іншого боку, ця робота пропонує критичний погляд на фіктивну героїзацію робітників у радянському минулому. У «Будиночку велетнів» автор досліджує ситуацію пострадянської України, в якій неокапіталістичні відносини будуються на руїнах ідеологізованого суспільства минулих часів.