«Одержимий може свідчити в суді» – це інсталяція, що являє собою конструкцію з металевих полиць, на яких у вигляді своєрідного альтернативного архіву розташовуються об’єкти з особистої колекції митця, а також його власні роботи. Всі вони відсилають до радянської історії сьогоднішніх зон конфліктів, тобто Криму та Донбасу. Ці речі, колись заражені державною ідеологією, тепер не сприймаються як частина будь-якого догматичного наративу, вони виходять за звичну дихотомію «друга» та «ворога». «Одержимий» (духами історії), який «може свідчити в суді» (суді історії) є невидимим персонажем цієї роботи. Під впливом вивільненої сили суперечностей він відкидає офіційну позицію сторін протистояння та їхню пропаганду. При цьому його погляд не є поглядом нейтрального спостерігача. Робота «Одержимий може свідчити в суді» пропонує нову логіку історичної оповіді, непідконтрольної жодній державній політиці пам’яті. Об’єкти, включені до інсталяції, згруповані в одне ціле та звільнені від свого початкового контексту, дають власні неупереджені свідчення.

Кожен з об’єктів, із яких складається ця робота, відсилає до двозначного наративу. Один із них – зображення кубофутуристичного пам’ятника Артему у Святогорську (Донбас, Україна), створеного у 1927 році Іваном Кавалерідзе в рамках ленінського плану «монументальної пропаганди». Федір Сергєєв, більше відомий під своїм партійним псевдонімом Артем, був ініціатором створення «Донецько-Криворізької Радянської Республіки» та активістом РСДРП (Російської соціал-демократичної робітничої партії). Сьогодні цей пам’ятник сприймається як ворожий ідеологічний об’єкт (з точки зору політики декомунізації), та водночас він є одним із головних шедеврів українського авангарду, частиною національного культурного канону. Попри це, праві політики досі вимагають його демонтажу, а місцева влада просто закрила до нього доступ і не втручається у природні процеси, що ведуть до поступового руйнування бетонної статуї. Серед інших матеріалів, зібраних на полицях цього альтернативного архіву – об’єкти, знайдені в зоні бойових дій, наприклад, уламки артилерійських снарядів, низка коробок із чорно-білими фото, частково засипаними вугіллям, та предмети з особистого архіву Кадана, зокрема старі фото будівель, розташованих на територіях, охоплених війною, і рослин у горщиках на київських підвіконнях. Неоновий контур окреслює територію Кримського півострова.

Список використаних об’єктів:

Нікіта Кадан. З серії «Сумнівні скульптури», 2015 р.
Нікіта Кадан. З серії «Зауваження щодо архівів» (Смітсон), 2015 р.
Книга «Монументи Радянської України» з фотографією пам’ятника Артему у Святогірську Донецької області (скульптор Іван Кавалерідзе, 1927 р.
«Монументи Радянської України», вид-во «Мистецтво», Київ, 1982 р.
Санаторій «Донбас» у Криму, 1970-ті рр.
Артилерійські гільзи. Схід України.
Модель пам’ятника Леніну, невідомий автор. Подарунок від Лесі Хоменко.
«Модернізм. Аналіз і критика основних напрямків», вид-во «Искусство», Москва, 1987 р.
Нікіта Кадан. З серії «Зауваження щодо архівів» (Діббетс), 2015 р.
Нікіта Кадан. «Острів», 2014 р.
Нікіта Кадан. З серії «Зауваження щодо архівів» (Новобудови), 2015 р.