У цій інсталяції представлено матеріали, пов’язані з партисипативним перформансом «Коли віра рухає гори», для якого Френсіс Аліс набрав вісімсот добровольців із числа жителів Перу і запропонував їм разом спробувати пересунути гору на 10 сантиметрів. Перформанс пройшов 11 квітня 2002 року в рамках Третьої Ібероамериканської бієнале, що проводилася в Лімі. Той факт, що завдання, поставлене перед учасниками дійства, звучить як неможливе, нікого не спинив, більш того, це змусило їх об’єднатися й докласти більших зусиль, аби досягнути спільної мети.

За допомогою цього абсурдного жесту Аліс розмірковує на теми соціального об’єднання у важкі часи і прагнення збудувати Утопію, та перш за все пропонує вірити у власні сили навіть коли мета здається цілковито недосяжною. В часи політичних катаклізмів та війн саме віра та єдність можуть допомагати здійснювати нездійсненне, якщо громада об’єднується навколо спільної цілі. Доказ цього ми просто зараз бачимо в Україні.