“Не буває тираній, які б не намагалися обмежити мистецтво, бо вони бачать його силу. Тільки мистецтво передає почуття.”

- Володимир Зеленський, Президент України

Уяви Україну – Маленькі та великі історії / Imagine Ukraine – Small and Big Stories

Imagine ukraine bozar 02 © Nikita Kadan. Photo: Pat Verbruggen

BOZAR, 06.05-19.06.2022

«Європа – важлива частина історії України, так само, як і Україна є частиною історії Європи», – пише Сергій Плохій. Давайте уявимо.

Ця екстрена виставка у «Великому залі» Палацу образотворчих мистецтв (також відомому як Bozar) була частиною триптиху разом із іншими розділами в Європейському Парламенті та M HKA. Усі три виставки починалися з українських художниць та художників у колекції Фламандської громади.

Перспектива, обрана в Bozar, – це напруга між грандіозними наративами та маленькими історіями життя, як це тематизовано у сигнальній роботі цієї виставки – «Будиночок велетнів», авторства Нікіти Кадана, що зіставляє пошарпану халупу з абстрактною, конструктивістською формою. Подібним чином «Хроніки» Кадана,  що засновані на історичних фотографіях актів насильства на території нинішньої України, дозволяють образам розвернутися від історій, які вони зараз ілюструють, в напрямку фундаментального усвідомлення насильства, скоюваного над людьми.

Оксана Шачко, засновниця українського «FEMEN», залишила невеликий доробок  анти-ікон, що існують десь на межі між духовним  та профанним, звертаючись до інституту, який претендує на цю духовність, тобто до церкви, яка є одним з головних учасників нинішньої війни. Леся Хоменко обрала за тему найочевиднішу ключову установу сьогодення – армію. Вона пов’язує художній погляд і військову оптику, погляд снайпера та роль цифрових зображень у війні.

Сергій Братков фотографує, з одного боку, сором’язливих молодиць в балістичній секції однієї з військових шкіл України, з іншого – боксерів після того, як вони виграли свій бій, спустошених, у світлі моменту. Анна Звягінцева, починаючи з 2012 року, записує на диктофон голоси дуже різноманітних демонстрацій в Україні і  складає їх у каструлю, а також вона плете мереживом в’язницю проти корупції, протиставляючи крихкість жорсткій владі.

Алевтину Кахідзе, відому своїми репортажами з війни на Донбасі, запросили у 2016 році на бієнале в Москві. Там вона робила щоденні випуски новин – про майбутнє, про щоденне життя на бієнале, та про війну, яку на той момент переважно ігнорували.

Автор основного зображення проєкту – Ніколай Карабінович.


ПРЕС-РЕЛІЗ