“Не буває тираній, які б не намагалися обмежити мистецтво, бо вони бачать його силу. Тільки мистецтво передає почуття.”

- Володимир Зеленський, Президент України

IMAGINE UKRAINE - Exhibitions

«Уяви Україну» – амбітний проєкт, який має на меті вийти за межі нагальних потреб сьогодення, якими б гострими вони не були. Його ціль полягає в тому, щоб створити ширший простір для міркувань та оцінити перспективи майбутнього. Європі необхідно звернути більше уваги на Україну, на її реалії і на її складність, на її можливості та траєкторії польоту. Взаєморозуміння між Європою та Україною має зростати.

Проєкт «Уяви Україну» є ініціативою центру сучасного мистецтва PinchukArtCentre та Музею сучасного мистецтва в Антверпені, також безпосередню участь у його підготовці взяли центр образотворчих мистецтв Bozar і Європейський парламент. Він проходить під егідою Європейського парламенту та за підтримки Фламандської спільноти.

Проєкт включає в себе три виставки робіт українських митців на базі колекції Фламандської спільноти. Їх кураторами стали Барт де Бар та Бйорн Гельдхоф. Експозиції буде розміщено в Музеї сучасного мистецтва в Антверпені, центрі образотворчих мистецтв Bozar та в Європейському парламенті. Вони є відправними пунктами для простору міркувань про минуле, сьогодення і майбутнє України як частини Європи. Виставка в Європейському парламенті присвячена ідеї про митця як свідка, експозиція в центрі Bozar протиставляє великі історичні наративи повсякденності людського життя, а твори, відібрані для музею в Антверпені, дозволяють поглянути на мистецтво як на інструмент критики.

 

(c)Photos: Pat Verbruggen, 2022


Уяви Україну – Маленькі та великі історії / Imagine Ukraine – Small and Big Stories

Imagine ukraine bozar 02 © Nikita Kadan. Photo: Pat Verbruggen

BOZAR, 06.05-19.06.2022

«Європа – важлива частина історії України, так само, як і Україна є частиною історії Європи», – пише Сергій Плохій. Давайте уявимо.

Ця екстрена виставка у «Великому залі» Палацу образотворчих мистецтв (також відомому як Bozar) є частиною триптиху разом із іншими розділами в Європейському Парламенті та M HKA. Вони починаються з українських художниць та художників у колекції Фламандської громади.

Перспектива, обрана в Bozar, – це напруга між грандіозними наративами та маленькими історіями життя, як це тематизовано у сигнальній роботі цієї виставки – «Будиночок велетнів», авторства Нікіти Кадана, що зіставляє пошарпану халупу з абстрактною, конструктивістською формою. Подібним чином «Хроніки» Кадана,  що засновані на історичних фотографіях актів насильства на території нинішньої України, дозволяють образам розвернутися від історій, які вони зараз ілюструють, в напрямку фундаментального усвідомлення насильства, скоюваного над людьми.

Оксана Шачко, засновниця українського «FEMEN», залишила невеликий доробок  анти-ікон, що існують десь на межі між духовним  та профанним, звертаючись до інституту, який претендує на цю духовність, тобто до церкви, яка є одним з головних учасників нинішньої війни. Леся Хоменко обрала за тему найочевиднішу ключову установу сьогодення – армію. Вона пов’язує художній погляд і військову оптику, погляд снайпера та роль цифрових зображень у війні.

Сергій Братков фотографує, з одного боку, сором’язливих молодиць в балістичній секції однієї з військових шкіл України, з іншого – боксерів після того, як вони виграли свій бій, спустошених, у світлі моменту. Анна Звягінцева, починаючи з 2012 року, записує на диктофон голоси дуже різноманітних демонстрацій в Україні і  складає їх у каструлю, а також вона плете мереживом в’язницю проти корупції, протиставляючи крихкість жорсткій владі.

Алевтину Кахідзе, відому своїми репортажами з війни на Донбасі, запросили у 2016 році на бієнале в Москві. Там вона робила щоденні випуски новин – про майбутнє, про щоденне життя на бієнале, та про війну, яку на той момент переважно ігнорували.

Автор основного зображення проєкту – Ніколай Карабінович.


Уяви Україну – Мистецтво як критичне ставлення / Imagine Ukraine – Art as a Critical Attitude

Imagine ukraine m kha 04 Photo: Pat Verbruggen

M HKA, 06.05–21.08.2022

На виставці в Музеї сучасного мистецтва в Антверпені роботи ключових представників української арт-сцени представлені в якості інструментів соціально-політичної критики.

Нікіта Кадан у своїй роботі домальовує радянську зірку на шоломі статуї португальського колонізатора в Беніні. У нещодавно знятому відео Сергій Братков показує, як його брат, харківський архітектор, кроками міряє напівзруйновану будівлю. Давид Чичкан зберігає дух Революції гідності та міркує про майбутнє українського суспільства, надихаючись досвідом анархістських і соціалістичних рухів часів Української Народної Республіки, яка існувала з 1917 по 1921 рік і була знищена більшовиками. В його роботі чорний колір анархізму відсилає до антиавторитарного майбутнього, червоний (колір соціалізму) символізує суспільну рівність, а фіолетовий (колір фемінізму) позначає прогресивне культурне середовище. Ці барви поєднуються з кольорами державної символіки України та елементами її культурної спадщини. Разом із цією роботою виставляється обернена діорама Анни Щербини «Пейзаж із стафажем».


Інша ключова частина експозиції – це програма «Побач Україну», підбірка відео, створених українськими митцями. В них автори досліджують актуальні питання ідентичності та зв’язку сьогодення з минулим і майбутнім. Програму відкриває пісня «Обійми» у виконанні Святослава Вакарчука та учасників проєкту камерної музики Akustikos Art Group, записана в напівзруйнованій будівлі харківського Палацу праці.


Також в експозиції представлена серія малюнків Алевтини Кахідзе «Найкомерційніший проєкт», яка демонструється з іншого боку бібліотеки. В ній авторка досліджує ідеї цінності, матеріалістичного світогляду, володіння та споживання. До серії ввійшли малюнки одягу з вітрин, які мисткиня виставляла на продаж за ціною речей, що на них зображені.


Автор основного зображення проєкту – Ніколай Карабінович.

 


Уяви Україну – Митець як свідок / Imagine Ukraine – The Artist as a Witness

Imagine ukraine europarl 3 (c)Photo: Pat Verbruggen

European Parliament, 06.05–21.08.2022

«Європа відіграє важливу роль в українській історії, так само, як і Україна – в європейській», – пише Сергій Плохій. Уявімо Україну.

Запрошуємо вас завітати до Європейського парламенту і відкрити для себе Україну, яка колись була одним із центрів раннього авангардизму, а зараз є важливою частиною світової мистецької та інтелектуальної сцени.

Простір Парламентаріуму ідеально підходить для такої мети: це місце зустрічі Європейського парламенту і європейських громадян, без яких сама робота парламенту була б неможливою.

Ця екстрена виставка – одна з трьох, що проводяться в рамках проєкту. Дві інші проходять у Музеї сучасного мистецтва в Антверпені і в центрі образотворчих мистецтв Bozar. Основою експозицій усіх трьох виставок є роботи українських митців із колекції Фламандської спільноти.

Однією з робіт, виставлених у Європарламенті, є візуальний щоденник Алевтини Кахідзе. В ньому мисткиня, яка після початку російського вторгнення залишилася в селі Музичі неподалік Києва, висвітлює війну, що точиться в Україні. Ця робота показує, наскільки швидко мистецтво здатне реагувати на виклики.

Лейтмотивом виставки є співвідношення між негайністю подій та ширшим історичним фоном. Їх пов’язує те, що і самі події, і їхнє тло потребують свідків. Тож з одного боку маємо заряджений потенціалом змін момент Революції гідності, як на фото Олександра Бурлаки, де в струменях водометів проглядає веселка, а з іншого – складність історії, як у роздумах Нікіти Кадана про території, раніше окуповані Росією.

Символи сьогодення, -  скамянілий хліб Жанни Кадирової та рядовий солдат, змальований Лесею Хоменко, - поєднуться з історією насильства Радянської системи, про яку нагадує Кадан.

У своїй серії «Італійська школа» Сергій Братков фотографує неповнолітніх в’язнів виховної колонії, які розігрують сцени з чужого для них великоднього спектаклю.

Ще одна робота Браткова на цій виставці – «Євроготель». Вона була створена під час чемпіонату Європи з футболу 2012 року, фінальний етап якого проходив у Польщі та в Україні.